розгадувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
дізнаватися — і дознава/тися, наю/ся, нає/шся, недок., дізна/тися і дозна/тися, а/юся, а/єшся, док. 1) З ясовувати або розгадувати що небудь через вивчення, розпитування і т. ін. || Те саме, що довідуватися 1). || Розкривати, розгадувати таємницю і т. ін.;… … Український тлумачний словник
розшифровувати — ую, уєш, недок., розшифрува/ти, у/ю, у/єш, док., перех. Розбирати, читати написане, передане шифром. || розм. Читати написане нерозбірливо або незрозумілою мовою. || розм. Розкривати зміст яких небудь знаків. || перен., розм. Розуміти,… … Український тлумачний словник
угадувати — (вга/дувати), ую, уєш, недок., угада/ти (вгада/ти), а/ю, а/єш, док. 1) перех. і неперех. Ураховуючи певні особливості, ознаки або прикмети, робити правильні висновки про що небудь; здогадуватися. || Доходити до певної думки на підставі суб… … Український тлумачний словник
кросвордист — а, ч. Охочий складати, розгадувати кросворди … Український тлумачний словник
розв'язувати — ую, уєш, недок., розв яза/ти, в яжу/, в я/жеш, док., перех. 1) Розпускати, роз єднувати кінці чого небудь зв язаного. || Звільняти кого , що небудь від мотузки, шпагату, зав язки і т. ін. •• Розв я/зувати ру/ки кому, чиї а) звільняти від родинних … Український тлумачний словник
розгадати — див. розгадувати … Український тлумачний словник
розгадник — а, ч. Той, хто вміє розгадувати що небудь … Український тлумачний словник
розгадування — я, с. Дія за знач. розгадувати 1), 2) … Український тлумачний словник
розгадуватися — уюся, уєшся, недок., розгада/тися, а/юся, а/єшся, док. 1) тільки док., розм. Глибоко задуматися з приводу чого небудь. 2) тільки недок. Пас. до розгадувати 1), 2) … Український тлумачний словник
